1 Corinthians 13

А інших поставив Бог у Церкві поперше — апо́столами, подруге — проро́ками, потрете — учителя́ми, потім дав сили, також да́ри вздоро́влення, допомо́ги, управлі́ння, різні мови. 1Чи ж усі апо́столи? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні? 2Чи ж усі мають да́ри вздоро́влення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясня́ють? 3Тож дбайте ре́вно про ліпші да́ри́, а я вам покажу́ путь іще кращу! 4

Гімн про любов: Любов над усе!

5Коли я говорю́ мовами лю́дськими й а́нгольськими, та любови не маю, — то став я як мідь та дзвінка́ або бу́бон гудя́чий! 6І коли маю дара пророкува́ти, і знаю всі таємни́ці й усе знання́, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставля́ти, та любови не маю, — то я ніщо! 7І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я відда́м своє тіло на спа́лення, та любови не маю, — то пожитку не матиму жа́дного! 8Любов довготе́рпить, любов милосе́рдствує, не за́здрить, любов не величається, не надима́ється, 9не пово́диться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не ду́має лихо́го, 10не радіє з неправди, але тішиться правдою, 11усе зно́сить, вірить у все, сподіва́ється всього, усе те́рпить! 12Ніко́ли любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, — та припи́няться, хоч мови існують, — замо́вкнуть, хоч існує знання́, — та скасу́ється.

Доскона́ле понад частинне

13Бо ми знаємо части́нно, і пророкуємо частинно;